12 Чер. 2016 р., 7:18 253

Ласло Сепеші: «Гравці на полі насамперед мають мислити»

Вже майже впродовж місяця тренерський штаб ФК «Мункач» поповнив відомий угорський фахівець – тренер Ласло Сепеші.

Тож які завдання ставить перед собою наставник-консультат в своїй роботі, та його перші враження від закарпатського футболу та наших футболістів довідувався у самого тренера.

Пане Ласло, вболівальникам «Мункача» цікаво знати, хто консультує тренерський штаб їх улюбленої команди?

– В своїй футбольній кар’єрі відгірав 275 матчів у вищій лізі Угорщини, забив 47 голів. Був дворазовим чемпіоном Угорщини в складі «Відеотона» та «Ференцвароша». Виступав у різні сезони в складі «Дунайвароша», «Волана». Після завершення активної футбольної кар’єри був помічником тренера Тіберія Нілові в «Ференцвароші». За цей період з 1990 по 1994 рр зуміли стати чемпіонами, срібними, та бронзовими призерами чемпіонатів Угорщини, тричі були володарями Кубка Угорщини, двічі ставали переможцями в Суперкубку країни. Далі працював тренером в «Дунайвароші» в 2-й угорській лізі. З 2010 по 2014 рр працював у Федерації футболу Угорщини, де відповідав за розвиток юнацького футболу, тренував юнацькі збірні команди країни U-19 та U-18. Отримав тренерську ліцензію UEFA PRO. Тож зараз став тренером-консультантом ФК «Мункач».

Як вирішили перейти працювати до Мукачева?

– Сталося це через товариські відносини з інвестором клубу, керівником компанії Раул-Чом КФТ Петером Латором . Мені з моїм помічником запропонували надати кваліфіковану допомогу мукачівським тренерам, ми охоче погодилися.

Яку мету ставите перед собою, працюючи з колективом ФК «Мункач»?

– Маю досвід роботи з різними віковими групами футболістів, тож хочу виробити власну філософію гри в усіх вікових групах «Мункача», так би мовити поставити своєрідний стиль гри, тому хочу перебудувати манеру гри команд. Бачу, що головна команда «Мункача», яка нині виступає в чемпіонаті області складається в переважній більшості з молодих гравців, допомагаю їм розвиватися.

Яку філософію футболу хочете сформувати в футболістів мукачівського клубу?

– Є такий жарт, що великою кількістю «маленьких голів» будемо лякати своїх суперників. Якщо серйозно, то ми дивимося в майбутнє й впроваджуємо той футбол, який тут має «прижитися», тож велику увагу звертаємо насамперед на дитячо-юнацький футбол. Щоб діти вже з 6 до 12 років системно розвивалися в цьому футболі, який має носити атакувальний стиль, з тривалим контролем м’яча – саме ця манера ведення гри має подобатися вболівальникам. Це той футбол, який у 50-х роках демонструвала славна національна збірна Угорщини з Ференцем Пушкашем, а нині показують збірна Бразилії, іспанська «Барселона». Мені подобається такий футбол, адже цей стиль найважче організувати, але він того вартий, бо подобається вболівальникам.

Які враження на вас справив тренерський колектив «Мункача» та футболісти?

–. Знаю, що коли лише створювали клуб в Мукачеві, все починалося з п’ятьох дітей, а нині ж в структурі «Мункача» тренується 250 діток, це говорить про великий прогрес місцевого клубу. Тут є з ким працювати, навіть, вже взяв на замітку кількох талановитих юних футболістів. Головним для себе вважаю – змінити мислення тренерів, звісно, це робиться не за тиждень, навіть, не за один місяць. Тому потроху працюватимемо системно, головне початок і чим скоріше, тим швидше молоді гравці та команди матимуть зовсім інші результати. Адже футбол – це не лише гра для тіла, а насамперед гра для мислення, тому слід навчити дітей перш за все футбольному мисленню. Наразі лише почали роботу й навіть ще не знаємо до чого дійдемо, але певен, що рухаємося в потрібному напрямку. Вже за кілька тренувань бачимо, що хлопці стараються показати свої найкращі якості – але якщо в матчі не вдасться втілити всі ці сторони, то значить гравці ще не засвоїли наші «ноу-хау». Можна порівняти це з вивченням іноземної мови, ми її вчимо-вчимо, а коли потрібно спілкуватися, то чомусь не виходить…

Виходить, що в «Мункачі» ви надовго…

– Звісно

Знаю, що угорський футбол в останні роки значно виріс. В чому секрет такого зростання?

– З 2010 року угорська влада інтенсивно допомагає розвитку угорській федерації футболу. Насамперед, в розбудові футбольної інфраструктури, адже після падіння соціалістичного ладу в кінці 80-х початку 90-х рр. в Угорщині з усіх колишніх країн Центральної Європи, що входили до соцтабору, мабуть, зникла найбільша кількість футбольних полів. Через зупинку заводів і фабрик, які спонсорували команди останні зникли, а на місці занедбаних футбольних полів почали будувати житлові комплекси, торгівельні центри, розважальні заклади. Навіть, легендарні професійні клуби такі як «Ференцварош» ледь животіли. Лише з 2010 року почали активно розвивати футбол, розпочали з будівництва інфраструктури – стадіонів, створюються дитячі футбольні академії. Завдяки виходу збірної Угорщини на Євро-2016 цей процес прискориться. Певен, якщо зросте рівень футбольних клубів, то й підніметься загальний рівень футболу. До прикладу, мені відомо, що в п’ять разів свій бюджет збільшать провідні угорські клуби – «Ференцварош» та «Відеотон» , які виступатимуть у єврокубках.  Нині в Угорщині влада зацікавлена в тому, щоб потужні бізнесмени робили інвестиції в футбол, всіляко їх до цього залучає. Тим не менш, гадаю, що рівень українського футболу ще більш потужніший, ніж угорський. Провідні два клуби – «Динамо» та  «Шахтар» як локомотив тягнуть за собою решту команд. У 2002 році, коли здавав екзамени на ліцензію ПРО в бельгійському «Андерлехті», бюджет цього клубу складав 30 млрд. форінтів, в ПСВ «Ейндховен» – 95 млрд. форинтів, а  в «Ференцвароші» нині бюджет становить всього 15 млрд. форинтів, з них 5 млрд дає держава. Тож, щоб вийти на рівень цих клубів потрібно значно більше інвестицій.

Які б побажання хотіли висловити закарпатським тренерам та гравцям?

– Тренерському штабу раджу слідкувати за роботою провідних наставників відомих клубів та національних  збірних. А щодо хлопців, то бачу в їх очах вогник вони дуже вмотивовані й хочуть себе проявити – це дуже радує.

 Хто для вас ідеал у тренерській роботі?

–  З угорських тренерів імпонує робота Йосипа Деребеша. А з європейських фахівців подобається стиль Луї ван Гала та Хосепа Гвардіоли.

Розмову записав Роман СЕНИШИН